Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

светило науки

  • 1 светило науки

    Универсальный русско-английский словарь > светило науки

  • 2 светило науки

    n

    Универсальный русско-немецкий словарь > светило науки

  • 3 светило науки

    n

    Diccionario universal ruso-español > светило науки

  • 4 светило науки

    n

    Русско-эстонский универсальный словарь > светило науки

  • 5 светило науки

    n

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > светило науки

  • 6 светило

    1) ( небесное тело) corpo м. celeste, astro м.
    2) ( знаменитость) luminare м., celebrità ж.
    * * *
    с.
    1) ( небесное тело) corpo celeste, astro m

    дневное свети́ло — astro del giorno

    2) ( знаменитость) celebrità f

    свети́ло науки — luminare m della scienza

    * * *
    n
    1) gener. autorita, (о человеке) luminare, astro
    2) obs. luminare
    3) poet. (дневное) la stella (del di)

    Universale dizionario russo-italiano > светило

  • 7 светило

    с
    1. астр. ҷирм, ҷирми осмонӣ; небесные светила ҷирмҳои осмонӣ
    2. перен. ситора; светило науки ситораи илм <> светило дня, дневное светило книжн. офтоби равшан; светило ночи, ночное \светилоо книжн. моҳтоб

    Русско-таджикский словарь > светило

  • 8 светило

    1. (солнце) дылача̄
    2. (человек, прославившийся в сфере науки) светило науки наукадӯ хэгдыткӯ са̄ла̄н

    Русско-эвенкийский словарь > светило

  • 9 светило


    с.
    1. къэзыгъэнэфырэр, нэфынэ къэзытырэр
    небесное светило дунаир къэзыгъэнэфырэр
    2. перен. цIэрыIу
    светило науки наукэм ицIыф цIэрыIу

    Русско-адыгейский словарь > светило

  • 10 светило

    [svetílo] n.
    1) astro (m.)
    2) (fig.) celebrità (f.)

    восходящее светило — (fig.) stella nascente

    Новый русско-итальянский словарь > светило

  • 11 светило

    с. (прям. и перен.)
    luminary

    Русско-английский словарь Смирнитского > светило

  • 12 светило

    ср.

    движение небесных светил – æрвон рухсдæтджыты зилдух

    2. перен. рухсдар

    светило науки – зонады рухсдар

    Русско-иронский словарь > светило

  • 13 светило

    -а ουδ.
    1. άστρο, αστέρι• πλθ. -а τα αστέρια, τα ουράνια φώτα, οι φανοί του ουρανού, του στερεώματος.
    2. μτφ. φωστήρας•

    науки φωστήρας της επιστήμης.

    εκφρ.
    -дня ή дневное светило – ο ήλιος•
    светило ночи ή ночное светило – το φεγγάρι•
    -а ночи ή ночные -а – τα αστέρια.

    Большой русско-греческий словарь > светило

  • 14 светило

    94 С с. неод.
    1. astr. taevakeha; небесное \светилоо taevakeha;
    2. ülek. liter. kuulsus, korüfee, suurkuju; \светилоо науки teaduse korüfee; ‚
    \светилоо дня, дневное \светилоо liter. päike, valguseandja, taevapaistus, päevatera, päevasilm, taevatuli, päevlik;
    \светилоо ночи, ночное \светилоо liter. kuu;
    \светилоа ночи, ночные \светилоа liter. taevatähed;
    восходящее \светилоо tõusev täht

    Русско-эстонский новый словарь > светило

  • 15 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 16 корифей

    1. luminary; corypheus; leader
    2. leading figure
    Синонимический ряд:
    знаменитость (сущ.) большая величина; выдающаяся личность; громкое имя; звезда; звезда первой величины; знаменитость; крупная величина; светило; человек с именем

    Русско-английский большой базовый словарь > корифей

См. также в других словарях:

  • СВЕТИЛО — СВЕТИЛО, светила, ср. (книжн.). 1. Небесное тело, излучающее свет (собственный или отраженный; астр. и поэт.). Движения небесных светил. «Погасло дневное светило.» Пушкин (о солнце). «Уже светило дня на западе горит.» Батюшков. «Тихо плавают в… …   Толковый словарь Ушакова

  • СВЕТИЛО — СВЕТИЛО, а, ср. 1. Светящееся небесное тело. Движение небесных светил. Дневное с. (солнце; устар.). Ночное с. (луна; устар.). 2. перен. Знаменитый человек, прославленный деятель (высок.). С. науки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Руднев, Михаил Матвеевич — доктор медицины, профессор и Ученый Секретарь Медико Хирургической Академии, Вице президент Общества Русских врачей в С. Петербурге, редактор издатель "Журнала нормальной и патологической гистологии, фармакологии и клинической… …   Большая биографическая энциклопедия

  • популярность — ▲ признание (общества) ↑ всеобщий популярность (приносить # кому л). популярный пользующийся широким признанием. знаменитость (стать знаменитостью). светило (# науки). | заслуженный. звезда. звезда первой величины. восходящая звезда [светило.… …   Идеографический словарь русского языка

  • восходящий — прил., употр. нечасто 1. Называя кого либо восходящим светилом (звездой) в какой либо области науки (культуры, политики и т. п.), вы хотите указать на то, что этот человек приобрёл известность или авторитет достаточно недавно, и эта известность… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Человек-амфибия — У этого термина существуют и другие значения, см. Человек амфибия (значения). Человек амфибия …   Википедия

  • деятель — ▲ личность ↑ имеющий, достижение (какое) (быть) в общественный, деятельность человека < > незначительная личность деятель лицо, проявившее себя в общественной деятельности ( …   Идеографический словарь русского языка

  • принц — а, м. prince > нем. Prinz. 1. В Западной Европе титул нецарствующего члена королевского дома; лицо, носящее этот титул. БАС 1. Пренц Карлус пришол во Фрацужскую землю и то гораздо худые новости. 1645. Куранты 3 84. Я поднес <персидскому> …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Астрономия — (от греческих слов άστρον, светило, и νόμος, закон) наука о небесных светилах. В обширном значении этого слова А. включает в себе исследование всего того, что можно знать о небесных светилах: солнце, луне, планетах, кометах, падающих звездах,… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • История астрономии — История науки …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»